• +38 (097) 755-81-10
  • info.kyzna@gmail.com

Студия

У кожної людини ,що має власний будинок,виникає бажання прикрасити власну оселю. Як і чим прикрасити? Кожен вирішує  це питання по-різному:картини та гобелени,кам’яні  або глиняні статуї, вироби з дерева. Більш вибагливі вибирають вироби з металу,а точніше-художню ковку.

Художня ковка використовується для прикрашання інтер’єрів та екстер’єрів. Правильно підібраний стиль художньої ковки створює неповторну атмосферу розкоші і підкреслює чудовий смак господаря оселі.

Як правильно підібрати стиль ? На що треба звернути увагу при виборі стилю ковки? Як правильно вписати ваш вибір у конкретний інтер’єр чи екстер’єр? На ці,та багато інших питань дати відповіді може кваліфікований дизайнер кованих виробів. Де його знайти і з чим його їдять-це вже тема іншої статті,а  ми все ж спробуємо розібратися з стилями ковки.

Для того щоб краще зрозуміти поняття про стилі треба заглибитись в історію,а саме в історію ковальського ремесла.

Незважаючи на те,що ковальське ремесло відоме досить давно,саме, художня ковка з’явилась пізно. Перші зразки  залізних кованих грат,яки дійшли до наших днів,датуються 12 століттям н.е. Головним елементом тогочасної ковки є завиток. В зв’язку з цим можна відмітити таку особливість технології у виготовленні художньої ковки — з залізного прутка вигинався завиток(найпростіший спосіб добитися певного художнього ефекту). Гарна якість робіт і ковальська технологія цих зразків дають змогу говорити ,що перші подібні грати могли з’явитись на 100-200років раніше. Швидше за все,розвиток художньої ковки став можливим з появою на середньовічному ринку промислового смугового і пруткового заліза.

Подальший розвиток художньої ковки був стрімкий та грандіозний. З’являються тисячі шедеврів ковальства, майстерність виконання яких , навіть, сьогодні викликають захват і повагу до середньовічних майстрів.

Змінювались технології обробки металу, але незмінним залишався основний елемент – завиток. Цей елемент присутній у всіх стилях художньої ковки,в деяких стилях він більш виражений(романський), в інших — майже зникає, точніше,майже трансформується (готика).